Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

                                        моє срібло й моє пальне.

До речі, спитайте її при нагоді,

                                 чи вона взагалі пам’ятає мене.

Пам’ятаєш? — питаю…

Пам’ятаєш? — питаю.

Ні, говорить, не пам’ятаю.

Пам’ять, говорить, це як речі з Китаю:

їх так багато, що в них немає жодного сенсу.

Що мені з пам’яті? Все одно не воскресну.

І ти не воскреснеш, навіть не розраховуй.

Зима буде довгою.

Готуйся, коли іще не готовий.

Чому, кажу, не готовий? Давно готовий.

Бачиш цей чорний бушлат і дим портовий?

Бачиш ці гострі ножі й бойові кастети?

Я десять років намагався дізнатися, де ти.

Я десять років хотів усвідомити, з ким ти.

Якщо ти нічого не зрозуміла,

можу ще раз тобі повторити.

Не треба, каже, я все одно нічого не розумію.