Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

зрушує і розламує серцевину озону.

З таким чорним прапором, проти такого вітру

лише захищати столиці,

з яких пішли гарнізони,

лише іти приступом на арабські фортеці,

валити мури християнських укріплень,

під таким знаменом

лише збирати підлітків при небезпеці

і салютувати птахам із найвищої крівлі.

Хай знають, що в цих містах не всі іще склали зброю,

хай бачать, що хтось іще відбиває навалу,

хай думають, що ми займаємося веселою грою,

хай розглядають хмари,

що сунуть з-за перевалу.

…Птахи в цей час курсують

вимороженим безмежжям,

повітря в цей час розривається між сушею та водою,

ти в цей час ідеш листопадовим узбережжям,

узбережжя в цей час слідкує за твоєю ходою.

«Більше нічого не буде, — вона повторює…