Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

і боїшся вироку за те, що нічого не зміг.

Берклі, 1968

Закляття

Прекрасним є людський розум і непереможним.

Ані ґрати, ні дріт, ні викидання книжок у жорна,

Ні вирок вигнання нічого проти нього не вдіють.

Він установлює в мові загальні ідеї

І веде нашу руку, саме тому ми пишемо з великих літер

Правда і Справедливість, а з малих — брехня і кривда.

Він понад тим, що є, здіймає те, що бути повинно,

Ворог розпачу, друг надії.

Він не знає ні елліна, ні юдея, ані раба, ані пана,

В керування віддаючи нам спільне господарство світу.

Він із плюгавого ґвалту замучених слів

Рятує думки ясні та суворі.

Він говорить нам, що все є завжди новим попід сонцем,

Розкриває долоню затвердлу того, що вже здійснилось.

Чудовою і молодою є Філо-Софія

Й споріднена з нею поезія в Добра на службі.

Природа щойно вчора святкувала їхнє народження,