Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

Давай, хороша, побався з нами.

Безплідне поле,

Заходить сонце.

Варшава, 1943/44

Бідний поет

Перший порух є співом,

Вільним голосом, що наповнює гори й долини.

Перший порух є радістю,

Але вона лишається відібраною.

І коли роки змінюють кров,

А тисяча планетарних систем народилась і згасла в тілі,

Сиджу, підступний і розгніваний поет,

Зі злісно примруженими очима,

І, зважуючи в долоні перо,

Обдумую помсту.

Відкладаю перо, воно пускає пагони та листя,

Покривається квітом,

А запах його безсоромний, бо там, на реальній землі,

Такі дерева не ростуть, і зневагою є

Принесений знедоленим людям запах цього дерева.