Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

Святого Івана, поете,

Цього теплого весняного дня?

Про що думаєш тут, де вітер,

Від Вісли віючи, розвіває

Червоний пил згарищ?

Присягав, що ніколи не будеш

Жалобною плакальницею.

Присягав, що ніколи не торкнешся

Великих ран свого народу,

Щоби не перетворити їх на святість,

Прокляту святість, що переслідує

Нащадків через віки.

Але той плач Антигони,

Яка шукає свого брата,

Щось, чого не можна

Витримати. А серце —

То камінь, що в ньому, ніби комаху,

Замкнуто темну любов

Найнещасливішої землі.

Не хотів любити так,