Життя Марії
Не було це моєю метою.
Не хотів співчувати так,
Не було це моєю метою.
Моє перо легше
За перо колібрі. Цей тягар
Мені не під силу.
Тож як я житиму в країні,
Де нога чіпляється за кості
Непоховані найближчих?
Чую голоси, бачу посмішки. Не можу
Нічого написати, бо п’ятеро рук
Хапають моє перо
І вимагають писати їхню історію,
Історію їхнього життя й смерті.
Чи ж для того я створений,
Аби лишатись жалобною плакальницею?
Я хочу оспівувати свята,
Радісні гаї, до яких
Приводив мене Шекспір. Лишіть
Поетам хвилю радості,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Життя Марії» автора Жадан С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Сергій Жадан Життя Марії“ на сторінці 133. Приємного читання.