Розділ «Сергій Жадан Життя Марії»

Винен? Хто зробив так, що мені відібрано

Молодість і зрілий вік, що приправлено

Жахом мої найкращі роки? Хто,

Ах, хто винен, хто винен, о Боже?

І думати можу лише про зоряне небо,

Про високі кургани термітів.

Варшава, 1943

Кав’ярня

З того столика в кав’ярні,

Де в зимові полудні сяяв сад в інеї,

Лишився я один.

Міг би туди увійти, якби захотів,

Й вистукувати пальцями в зимовій пустці,

Викликаючи тіні.

Імла зимова на шибі та сама,

Але ніхто не ввійде.

Жменя попелу,

Пляма гнилизни, присипана вапном,

Не здійме капелюха, не промовить весело:

Ходімо вип’ємо.