Розділ «Сергій Жадан ТАМПЛІЄРИ Нові вірші, 2015—2016»

Добре було б відчувати життя, розуміючи, що воно твоє.

Відчувати його, прокидаючись зранку і засинаючи уночі.

Добре було б не думати про тебе.

Я не вмію.

Навчи.

Але це повітря в травні — різке, як скло.

Я знаю: тобі заважає те, що з тобою було.

Я знаю, як ти боїшся серця свого.

Я знаю: насправді ти хочеш саме цього.

Стільки дощу — а його несе і несе.

Я знаю все, що потрібно тому, хто знає все.

Дерева над головою. Темрява на плечі.

Я знаю все.

Я готовий вчитися далі.

Навчи.

Ловити її, мов рибу, не відходити від води

Ловити її, мов рибу, не відходити від води,

дивитись, як море викочує піску вогку руду.

Все почалося з того, що я прийшов за нею сюди.

Все закінчиться тим, що без неї я не піду.