Розділ «Сергій Жадан ТАМПЛІЄРИ Нові вірші, 2015—2016»

можна доглядати за травами і полями.

Можна сприймати смерть як скорботу.

Але в смерті завжди будуть резони.

Мертві роблять свою роботу.

Квітнуть дерева сірої зони.

Виверни рукави осель

Виверни рукави осель.

Весна така неминуча й близька.

Я пам’ятаю тебе, ніби карту східних земель,

з яких мене вибили ворожі війська.

І тепер єдине, чого хочу, — вернутись сюди,

знову зайняти міста, з яких відступив,

вирізати всіх, хто тішився з моєї поразки й біди,

вбити по кордону межові стовпи.

Щоби знову бачити те, чого не бачить ніхто,

і те, чого не освітять жодні зірки:

горло твоє — беззахисне, мов пташине гніздо,

підсвічене світлом із коридору, ніби вишневі гілки,

голос твій — схожий на теплий щільник,

в якому щоденно добирається мед,