Розділ «Сергій Жадан ТАМПЛІЄРИ Нові вірші, 2015—2016»

і, ніби прапор або свободу,

вперто і віддано, знов і знов

її зберігали, усім на подив,

сюди ніхто давно не приходив,

звідси ніхто не пішов.

Світлі, спраглі, безособові.

Все тримається на любові,

все стосується головного,

все постає з дрібниць,

з незрозумілого і живого,

зі свідчень і таємниць.

Хай стоять непокірні будинки.

З якої не починай сторінки —

час перемотує рвані жили,

перетягує сірі бинти.

Тебе тут надто сильно любили,

щоби звідси піти.

Хай буде так, як було раніше.

Вона чекає, але не пише,

як і завжди восени.