Розділ «Сергій Жадан ТАМПЛІЄРИ Нові вірші, 2015—2016»

…Зранку в місті голосять церкви, всі сто.

Тремтить у лісі налякана дичина.

Про те, з чого складається пристрасть, не знає ніхто.

Вона ось знає. Але не розповість і вона.

Вони навіть можуть жити в різних містах

Вони навіть можуть жити в різних містах

і в своїх розмовах не торкатися головного,

але ті слова, які він їй пише в листах,

вона читає так, ніби їх не було до нього.

І коли вона не отримує від нього листів,

і починає нити і рахувати втрати,

вона ненавидить все, що він їй говорив,

себто, ненавидить взагалі усе, що може згадати.

І коли він відкриває світ, ніби верстак,

пристосовуючи його до любові своєї,

все, що він робить, він робить щоразу так,

аби вона розуміла, що він це робить для неї.

Тому що для нього найгіршим з усіх терзань,

миттю, коли починались усі його біди,

завжди було проводжати її на нічний вокзал,