Розділ другий

— І яких результатів, на вашу думку, досяг ваш учитель?

— Я не знаю. Але при його наполегливості він цілком міг досягти позитивних результатів, адже експерименти проводилися щодня.

— А де ж результати експериментів? — раптом запитав Орлов.

— Частину ми знайшли, але останні за часом проведення досліди датуються початком минулого місяця. Отже, результати двох минулих місяців зникли.

— Хто знайшов труп?

— Я… Я знайшла.

— І…

— Відразу зателефонувала до поліції.

— Ви нічого не чіпали?

— Ви хочете звинуватити мене у крадіжці й у привласненні праць мого вчителя?! — розгнівані очі Борзової глянули на Орлова.

— Боронь Боже, ні! Сергій Олексійович просто цікавиться, чи не міг хтось, крім вас і його учня Івана Михайловича, знати про таємні досліди вашого вчителя — поспішив заспокоїти жінку Аблаутов.

— Ніхто! Ніхто, крім нас.

— Добре, тоді я хочу запитати ще про таке: коли ви прийшли сюди, то що вас найбільше вразило? Я хочу, аби ви детальніше про це розповіли Сергію Олексійовичу.

Борзова заплакала:

— Він лежав голий, абсолютно голий, у дуже дивній позі і з цією раною на шиї. Але на рану я не відразу звернула увагу, мене першої миті дуже вразило те, що Юрій Олександрович був голий, — вона знову заплакала.

— Ви хочете сказати, що професора вбили після статевого акту?

— Так, саме це.

— Більше того, — додав Аблаутов. — Ми маємо версію, що його вбила саме та жінка, з якою він і мав цей статевий акт. Надіє Миколаївно, продовжуйте.

— Тут, на підлозі, були сліди Юрія Олександровича, сліди босих жіночих ніг, а також мої. Це все вказано у протоколі. Жінка підійшла до умивальника і змила з себе кров. Ось сліди змитої крові. Ось чіткий слід босої ноги. Він зафіксувався завдяки тому, що вона вступила у закривавлену воду.

— Це відповідь на ваше запитання, Сергію Олексійовичу, — додав Аблаутов, — чи не застали тут родичі покійної професора. Надіє Миколаївно, а куди подівся одяг професора?