Розділ перший

Але саме цієї миті на дверях закалатав дзвоник. Потім почувся дзвінкий дівочий голос:

— У вас тут не було зачинено! Ви що, не сама? Невже ви з коханкою?! Боже мій, я її вб’ю! Я ледве втекла від матері! А ви… — у дівочому голосі почулися сльози.

Господиня вийшла з басейну, одягла халат і поспішила до передпокою. Звідтіля почулися голоси:

— Дурниці, Вікторіє, тут нікого немає. У мене просто забагато роботи, я втомилася.

— У вас і справді нікого немає?

— Нікого…

Голоси затихли. «Цілуються…» — здогадалася гостя, і її обличчя скривилося у якійсь дивній посмішці.

Здалеку почулося, як зачинилися двері й до кімнати увійшла господиня. На срібній таці вона тримала шампанське, келихи, помаранч і срібного ножа.

— Моя студентка приходила. Потрібну книжку взяла…

Господиня скинула китайський халат з драконами і увійшла до басейну. Її низький голос знову був ледь хрипкий…

— Ходи сюди…

Але дівчина, ледь ступивши у басейн, з дивовижною легкістю притиснула однією рукою господиню до стіни, а іншою взяла срібного ножа для помаранчів і перерізала їй горло, а потім підставила жадібний рот під цівку крові, що витікала з артерії…

— Ви знаєте, щойно ми з Сергієм Олексійовичем затримали п’яного водія, який переїхав жінку і намагався втекти. Ми його здали до поліції, — схвильовано розповідав Макшельмонт композитору Танєєву, стоячи на сходах Товариства вільної естетики.

— Костянтине Дмитровичу, в вашому серці ніколи не згасне лицарський дух ваших предків. Дозвольте потиснути вашу руку, — щиро захоплювався Танєєв.

До початку лекції залишалося кілька хвилин. У фойє стояли, перемовляючись, московські та петербурзькі письменники і філософи. Коли пролунав другий дзвінок, хтось вголос нецензурно вилаявся. Усі озирнулися.

— Ярославлєв!

Це справді був він. Бородатий, могутній, двометровий поет Олександр Ярославлєв, якого тримали попід руки кілька чоловіків. Він був відомий скандаліст. І коли у письменницьких колах згадували модну на ті часи тезу про хама, що гряде, то жінки запитували:

— Це ви про Ярославлєва?

І самі ж відповідали:

— А про кого ж іще?