TextBook Розв'язала вузол, поклала білизну на невеличкі кладочки коло містка й готовилася прати.
На стежку вибігла маленька босонога дівчинка. Вона, як мишеня, повела голівкою в усі боки і, помітивши панночку, закричала:
— Тікайте!.. Он бариня стоїть!..
Жінка засуєтилася, почала як попало кидати своє лахміття назад у рядно. Одна сорочка впала в воду. Хотячи її піймати, перелякана баба штовхнула все рядно у воду, не перестаючи приговорювати:
— Ох, матінко!.. Ох, господи!.. Ох, боже ж мій!..
Дівчинка давно вже зникла десь між деревами.
Катруся підійшла до берега.
— Здрастуйте, тітко. Чого це ви так перелякалися?
Баба нічого не відповідала, тільки безперестанно кланялась.
— Чого ви так перелякалися? Хіба вам забороняють тут прати?
— А забороняють, серденько, забороняють. А ви хіба... хто такі будете?
— Я приїхала сюди до подруги погостювати.
— До баришні Соні?
— Еге ж. А оце вийшла погуляти в саду.
— Погуляйте, погуляйте... Ох, пора ж мені бігти додому, — і баба знов почала вкладати білизну.
— А чому ви спішите? Ви ж прийшли прати.
— Та хотілось... трішки тут...
— Так чого ж ви уходите?
— А хіба можна?
— Та звичайно можна, що ж тут такого? Невже вам і такого пустяка не дозволяють?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Життєві аналогії » автора Хоткевич Гнат на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „VII“ на сторінці 7. Приємного читання.