Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

Тома подзвонила, як і обіцяла, призначила зустріч, не рахуючи, запхнула конверт у сумочку, мовчки розвернулася і пішла геть.

Коли він увечері повернувся додому, на нього чекала розкішна вечеря, Алла поцупила з весільних запасів пляшку шампанського і, розуміючи стан Максима, відкоркувала пляшку горілки.

Рано-вранці телефонний дзвінок силоміць витягнув обох з обіймів сну. Трубку зняв Максим.

— Доброго ранку, — привіталась трубка Тамариним голосом. — Я не спала всю ніч, думала… Тільки не перебивай, гаразд?

При всьому бажанні Макс не зміг би її перебити: напівсонний, він не зрозумів толком, про що йдеться, і сухість у горлі заважала говорити. Він тільки гугукнув щось незрозуміле. Та Алла якимось, тільки жінкам притаманним, відчуттям зрозуміла, хто дзвонить, відчула недобре, піднялася на лікті — сну як не було.

— Розумієш, — Тамара говорила повільно, щоб на тому кінці дроту можна було якомога краще зрозуміти суть сказаного, — природа все ж таки бере своє… Я не вірила, чесне слово, але закони… Одним словом, я не можу… Думала, буде легше, але тепер зрозуміла — не можу. Я вирішила зберегти дитину.

— Поздоровляю, — вичавив з себе Максим.

— Не поспішай з вітаннями: мені потрібні гроші. Майбутній матері необхідне нормальне харчування, вітаміни і таке інше… І потім, це все ж таки твоя дитина… Три тисячі доларів. Одразу або частинами — головне, щоб я отримала від тебе цю суму. Більше після того в твоєму житті я не з’явлюся.

— Ти ненормальна!

— Яка є! — тепер її голос був жорстким, у ньому дзвенів метал. — Три тисячі доларів, зрозумів? Інакше я уб’ю немовля і підкину трупик тобі під двері!

Максима раптом занудило. Спазм стиснув шлунок, він впустив трубку і перехилився з ліжка. Але далі спазму справа не пішла — він ще нічого не їв, шлунок був порожній.

Трубку схопила Алла.

— Ти даси нам спокій чи ні?

— Йому там що, погано стало? Мені було гірше, набагато гірше! Я повторюю спеціально для вас, мадам: дитину я зберігаю, мені потрібно три тисячі баксів, інакше я підкину вам мертве немовля.

— Ти… ти розумієш…

— Розумію. А ти ще не все зрозуміла — я не на таке ще здатна! Те, що ви вже заплатили, буде моральною компенсацією. А те, що ви заплатите, забезпечить вам спокійне сімейне життя. Подумайте. О дев’ятій я дзвонитиму знову.

Алла відкинула трубку, як слизьку гадюку.

Максим випростався, з ненавистю поглянув на телефон, лайнувся.

— Вона переборщує, — промовив він.

— Ти віриш в те, що вона сказала? Ну, про немовля…