Розділ «Андрій Кокотюха Шлюбні ігрища жаб»

— Вірю. Але не думаю, що до цього дійде.

— Сподіваєшся відкупитися?

— Ти сама знаєш — це неможливо. Практично неможливо. Але вона доконає нас раніше, значно раніше.

— Максику, подивись мені в очі, — попросила Алла після тривалої паузи.

Їхні очі зустрілися.

— Я хочу почути правду: ти дійсно пожартував з нею? Вона правду мені розказала?

Він не міг сказати «так». Тепер, після всього, що сталося, не міг. Алла хоче зрозуміти причини поведінки Тамари, вона не може второпати, чому абсолютно чужа людина нахабно втрутилася в таке спокійне їхнє життя і отруює його. Вона розуміє — це схоже на помсту. Але Максим знав — вона сподівається почути тверде «ні», — «так» буде справді несподіванкою для неї і катастрофою — не менше! — для нього. Вони розстануться — і це буде мінімально неприємний наслідок. Проти нього будуть дві розлучені і обдурені жінки, а це дорівнює могутньому танковому удару, який він не витримає.

— Вона бреше, — відповів Макс. — Мене лихий поплутав, коли я зустрів її, я визнаю, можеш мене за це зневажати, але я всього-на-всього мужик — раб своїх інстинктів…

— Багато слів, — тихо сказала Алла. — Отже, крім цього, нічого не було?

— Ні. Ти ж бачиш…

— Все! Годі… Іди на кухню, звари кави. Я хочу побути сама і обмізкувати ситуацію…

Алла вірила йому. Не тому, що божевільна історія, розказана божевільною ідіоткою, не могла бути правдою, — ще й не таке трапляється! Вона вірила йому, бо раптом зненавиділа Тамару, як тільки жінка може ненавидіти жінку. Їй просто не хотілося, щоб ця сучка виявилася такою, що має рацію. В розумі їй не відмовиш: розіграно все мов по нотах, в неї ні гроша за душею, тут дурник підвернувся, коханець колишній, який начебто непогано влаштувався і якого можна подоїти. І плюнути на її погрози хочеться, але віриться, ох, віриться, що вона якщо не так, то інакше помститься, не було б гірше від того.

Спокійно, сказала собі Алла. Запах кави з кухні чомусь заспокоїв її. Треба не гарячкувати, подумати як слід, — вихід знайдеться. Поки що програма-мінімум — душ і кава. Душ. Кава.

9

— Ти знаєш, що твої дії підпадають під статтю Кримінального кодексу? Ми ж можемо запросто записати розмову на магнітофон!

— І що буде? У мене вже давно написана заява про те, що на мене вчинено напад і згвалтовано, що гвалтівника я знаю, що він давно домагався мене і нарешті вирішив у нетверезому стані задовольнити всі свої потреби. Я зараз просто-напросто намагаюся полагодити все мирним шляхом, без порушення кримінальної справи. Ось як я поясню ваш запис, правда, навряд чи він є…

— Ти точно хвора! Тобі лікуватися треба!

— Частина грошей, які я від тебе отримаю, піде на лікування.

— Дулю з маком ти отримаєш!

— Я не поспішаю. Врахуй тільки, що жертві згвалтування завжди вірять, що б вона не казала, а звинуваченому — ніколи, стаття делікатна, аби позбутися звинувачень, чого завгодно набрехати можна. Гаразд, я не поспішаю. У мене все одно відпустка. Так що думай…