Розділ «Частина друга: Від постаменту до ешафоту»

— О, Іване Карповичу! — закивав головою Поляк, який нарешті отямився. — Я вас чекав, але, чесно кажучи, не думав, що ви прискочите так швидко! Невже те, що про вас пишуть у журналах, правда, і ви таки найкращий сищик імперії? Ні, тільки не в обличчя! — зарепетував він, коли побачив, що я замахнувся. Хотів ударити його, бо розлютився, побачивши нашийник на Уляні Гаврилівні. — Спитайте у неї, чи погано їй у мене жилося! Спитайте!

— Іване Карповичу, не треба, — прошепотіла моя кухарка, — Він мене не ображав, годував, одягав, до кіно водив, тільки додому не відпускав.

— Тобі пощастило, що ти не ображав її, — кажу Поляку. — Інакше зараз уже б збирав зуби з підлоги.

— Іване Карповичу, я, може, і злочинець, але не покидьок. А що ви збираєтеся робити зараз?

— Заберу Улю і поїду геть.

— Навіть не поцікавитесь, для чого вона мені потрібна?

— Щоб відволікати увагу від вас.

— Помиляєтесь, Іване Карповичу, зовсім не для того!

— А для чого?

— Я використовував феноменальні здібності її пам’яті.

— Що? Яким чином?

— Ну, як ви бачили, я грав на рулетці. Більшість гравців роблять ставки, керуючись не раціональними, а глибоко суб’єктивними думками. І, звісно, програють. Я ж роблю ставки виключно керуючись математичними розрахунками і виграю, як ви бачили. — Поляк кивнув на три таці з фішками, що їх принесли за ним.

— Сьогодні виграєте, а перед цим програвали. Так буває.

— Бо перед цим я спостерігав. Точніше спостерігала Уля, а я вже потім аналізував зібрану інформацію.

— Що вона спостерігала?

— Виграшні числа на конкретній рулетці. Три дні вона запам’ятовувала всі виграшні цифри, увечері я занотовував їх і аналізував.

— Хіба вони не випадкові?

— Іване Карповичу, абсолютна випадковість досяжна тільки Богу, а ми з вами люди, то маємо випадковість умовну. Яка підкоряється закономірностям, а отже, перестає бути випадковістю. Розумієте?

— Не дуже.

— Як би ви не регулювали рулетку, вона все одно не може видавати всі числа з однаковою ймовірністю. Одні можуть випадати частіше, інші — рідше. Звісно, що якщо ви гратимете десять разів, то нічого не помітите, а ось за кілька днів можна знайти тенденцію і використати її. Завдяки пам’яті Улі та моєму аналізу я побачив, що на цьому столі, де я сьогодні вигравав, кілька чисел з’являються з більшою ймовірністю, аніж інші. Можливо, якийсь дефект осі рулетки, але кулька частіше випадала саме на ці три цифри, аніж на інші. То мені треба було тільки ставити на них. Що я і робив, за півдня не тільки повернувши все, що програв раніше, але й вигравши цілком пристойну суму, якої вистачить для закриття моїх боргів.