Розділ «Оповіді визволителя»

Інший не погодиться: крокодил по три місяці нічого не жере.

Один згадає, що мама-крокодилиха порве всякого, хто спробує образити її потомство.

Інший на це відповість, що коли їсти хочеться, то крокодиляча мама сама перша своїх дитинчат і зжере, і не вдавиться.

Хто ж має рацію?

Всі. Правда про крокодила лежить не на одному боці, а на двох протилежних сторонах одночасно, причому на самих крайніх точках діапазону.

Нам з крокодилом навіть і змагатися не варто. Я, наприклад, не здатний, роззявивши пащу, лежати на спеці чотири години, не рухаючись і не моргаючи. Проте й на шматки рвати зубами своїх ворогів не виходить, хоча іноді й хотілося б.

Я не можу три місяці поспіль анічогісінько не жерти. У мене більше одного дня не виходить. Одначе й цілу зебру за один раз я навряд чи здатний змолотити. Коли б смажена — куди б не йшло. А крокодил її рве на частини і величезні шматки ковтає. З кістками. Навіть не жує.

Так ось: Радянська Армія — той же крокодил, тільки дуже великий. Описуйте Радянську Армію будь-якими словами, давайте їй будь-які характеристики, і ви матимете рацію, коли до кожної характеристиці станете додавати: екстремально, вкрай, гранично, надзвичайно. І вам будуть стоячи аплодувати будь-які аудиторії.

Це справедливо не тільки стосовно армії, а й до всієї країни, до всього нашого народу.

Ось, припустимо, питання: Росія багата країна чи бідна?

Відповідей дві.

Перша: гранично бідна.

Друга: гранично багата.

Яка правильна? Обидві. Одночасно.

Прикладів наводити не буду. Бо коли необхідно, ви і без мене знайдете купу неспростовних доказів як першої точки зору, так і другого твердження.

Питання: російська людина талановита чи ні?

Надзвичайно талановита! Ви тільки подивіться, чого вона досягла в одному тільки XX столітті. Це ж неймовірні чудеса! І в той же час... Я не продовжую, щоб не злити цензуру. Тільки про те нагадую, що при таких-то багатства... Ех!

Не мною про Росію сказано, і за сто років до мене:

Ты и убогая,

Ты и обильная,