TextBook – Шампанське, – кланяється, – для пані, горілочку – для пана. Як домовлялися.
– Ну, ставте, – зрадів Олексій.
Офіціант невидимий пил зі столика змахнув, бокал і чарочку поставив, блюдечко з лимоном і тістечком посередині примостив, вклонився і пішов геть.
Муся докірливо на чарку глянула і зітхнула:
– Пияк – знахідка для шпигунів…
– Я теж так вважаю, – радо кивнув Олексій і подав їй бокал. – Але за нове знайомство не гріх!
Це правда, подумала Муся, беручи до рук бокал.
Цокнулись, випили.
І голови над столиком зсунули, мов змовники…
* * *– Отже, який пасьянс у нас виходить? – хвилиною пізніше говорив Олексій Крапка, – Я потрапив сюди, маючи дві підозри: посол Айзен займається, тобто займався, промисловим шпигунством. Кілька років тому я це майже довів. І докази мої були беззаперечні. Але дещо сталося… Дещо таке, що змусило мене відступитися. Айзен викрутився. А мене з розшукового департаменту в околоточні розжалували і від усіх справ відсторонили.
– Через що таке сталося? – запитала Муся.
– Це довга історія, – спохмурнів Олексій. – Довга і надто особиста…
Помовчав, і Муся помовчала, спостерігаючи, як по обличчі Олексія тінь пробігла – ледь помітна, але Муся спостережлива.
– Ну от, – продовжував Крапка, – тепер тут, у Києві, сталося таке. До речі, ви про це замітку читали, якщо в моїх речах порпались…
– Але ж і ви мої роздивлялися! – не втерпіла подати репліку Муся.
Олексій зморщився, але вирішив ніяких зайвих слів не говорити – адже з таким напарником тільки зачепись! – і продовжував міркувати вголос:
– …Сталося таке. Було розгромлено авіаційну майстерню, в якій інженери-авіатори на чолі з професором політехнічного інституту Миколою Артем’євим та інженером Федором Фердинандовичем Андерсом займалися розробкою аеропланів. У газеті написано, що це було звичайне хуліганство. Але Андерс, котрий, до речі, в моєму околотку живе, на Фундуклєєвській, сам мені повідомив по-секрету, що таки пропало звідти щось важливе. Ну от. Я зі служби звільнився і тепер тут у приватному, так би мовити, порядку…
Муся аж дихання зачаїла!
А потім не витримала, скрикнула:
– Креслення пропало?!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 71. Приємного читання.