Вийняв звідти якийсь предмет, сунув його до рота і… миттю кинувся туди, звідки його щойно витягли – за борт.
Щосили замахав руками вбік пароплаву.
Генерал Гурчик тільки очима закліпав…
* * *Добре, що заколисані хвилями і насичені свіжим повітрям гості пароплава не мали звички блукати опівночі коридорами круїзного лайнера.
Інакше вони б побачили досить дивну картину, як, залишаючи по собі мокрі закривавлені сліди, по червоному килиму, ледь пересуваючи ноги, йде той, хто нещодавно вразив публіку своєю кмітливістю у фехтуванні.
Так, Олексій Крапка прямував до каюти прекрасної Ванди Такіхасі саме в такому непристойному вигляді: мокрий, зі скуйовдженим волоссям, без чобіт і краватки.
Дійшовши, віддихався і з острахом прочинив двері, а потім увалився досередини, ледь утримуючи рівновагу.
Роззирнувся.
На ліжку лежало тіло, голова якого була накрита подушкою.
Припавши до тіла, Олексій відкинув подушку.
Так, це було тіло Мусі, яке мало не кращий вигляд, ніж він сам.
Олексій зірвав зі стіни дзеркало, підніс до вуст напарниці і завмер у тривожному очікуванні.
Відняв, роздивився ледь помітну хмаринку на бездоганно чистій амальгамі.
Олексій підніс до вуст дівчини пляшчинку – влив краплі.
Муся, захлинаючись, конвульсивно проковтнула рідину.
Олексій вирішив почекати кілька хвилин.
За ці хвилини щоки Мусі порожевіли.
Крапка низько нахилився над обличчям Мусі, дослухаючись до того, як її уривчасте дихання поволі вирівнюється.
Вирівнялося.
Більше не було до чого дослухатися!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 144. Приємного читання.