– Хто кішка? Я кішка?
– Саме так. Кішка! Дика і до того ж… – він оглянув її і додав з незворушною посмішкою: – До того ж обскубана…
Муся накинулася на нього, розмахуючи кулачками:
– Якщо я кішка, то ви… ви…
– І нерозумна до того ж… – додав Олексій, стримуючи її відчайдушний натиск.
– Та ви ж її цілували! – продовжувала пручатися Муся, намагаючись висмикнути свої кулачки з його долонь.
– Знову ревнуєте? – гмикнув Олексій. – А, між іншим, це був звичайний слідчий експеримент! А ви завадили…
– Що? Завадила?! Який іще експеримент? – припинила смикатися в його руках Муся.
– Ну нам же потрібно… ту… родимку… знайти… – трохи присоромлено вимовив Олексій.
Муся задихнулася від огиди і гніву – навіть не знала, яке почуття опанувало нею більше.
– А-а-а-а… – проспівала тоненьким голосом. – Бідненький… То ви таким чином родимку шукали. Співчуваю… А хто у вас на черзі наступна? Може, мадам Шток?
Олексій відпустив її руки, поправив комір сорочки, застебнув ґудзик: битва закінчилася.
– А я, до речі, ще вашого плечика не бачив, – сказав з іронією. – Хоча ж я ваш чоловік…
Ох і даремно ґудзик застібав!
Адже наступної миті Муся випросталась, мов тятива:
– Який іще чоловік? Ненавиджу! Жалюгідна нишпорка! Бабій!
Викинула праву ручку наперед і…
…і обидва почули за собою веселе покашлювання:
– Де любляться – там і чубляться.
Князь із купцем немов змовились підглядати!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 118. Приємного читання.