TextBook Муся озирнулася довкола: що б таке зробити, аби закарбувати його на віки вічні?
Знайшла: ножиці!
Рішуче зайшла до ванної кімнати і, перед тим як прийняти душ, відтяла свої локони аж по самісінькі вуха.
Ось так! І цирульника не треба!
Нехай знає!
* * *Зробивши свою чорну справу, Муся не втрималась: визирнула з-за дверей каюти.
Так і є: парочка якраз прямувала до номера, що розташовувався на протилежному боці довгого коридору. Почула уривки фраз.
– …Нунчаки – зброя справжніх чоловіків… – луною відбився у вухах мелодійний голос Ванди Такіхасі.
– Я лише чув про них… – голос Олексія.
– Бажаєте глянути?
– Не відмовлюсь!
Заскреготів ключ у шпарині.
Висунувши з-за дверей носика, Муся побачила, як Ванда відчинила двері свого помешкання і відступила, даючи дорогу Олексію.
Двері зачинилися.
Муся вискочила до коридору, навіть не помічаючи, що в пеньюарі і боса.
Прокралася до дверей. Зазирнула в шпарину.
І нічого не побачила.
І нічогісінько не почула…
* * *– Сідайте, налийте собі щось, – сказала Ванда Олексію, киваючи на стіл, де стояла пляшка шампанського. – Мушу переодягнутися.
Вона зникла у ванній.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 114. Приємного читання.