Він закрутив аркуші в руках, погладив їх, навіть понюхав.
Щоки його палали.
– Схоже, вам невимовно поталанило!
Він поставив ноти на пюпітр.
Гарячково почав перебирати клавіші тонкими пальцями.
Коли мелодія нарешті увійшла в потрібне русло, додав до неї і слова:
– Пастуше, пастуше,
люблю тя до душі.
А що мені болі,
скажу ти доволі…
Рипнули двері, Муся озирнулася.
До салону нечутно увійшов Олексій. Муся зробила йому знак: мовчіть.
Але шансоньє продовжував награвати і наспі вувати:
– Черодийку маєш,
рядить їй не знаєш,
Тобі з нею лихо –
їй з тобов не тихо…
Увірвав спів, захоплено обернувся до Муся і Олексія:
– Відчуваєте подих сторіч?! Це давній прикарпатський діалект… Неймовірно! Це – магія…
Він знову занурився в сувій, знову взяв акорди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Подвійна гра в чотири руки» автора Роздобудько І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Ірен Роздобудько ПОДВІЙНА ГРА В ЧОТИРИ РУКИ“ на сторінці 109. Приємного читання.