Розділ «Частина 3»

— Пане Сміт, мені казали, що ви — похмурий, мовчазний і суворий!

— Можливо, пан Сміт таким і є...

Джордж Кендел усміхнувся і махнув рукою.

— Я людину можу розкусити зразу! Ви той американець, що стане зразком для наших учнів!

Після цих лестощів Збишек переконався, що спробує, хоча б до прибуття справжнього Сміта, перепочити в цьому спартанському таборі. Він під схвальний гук підліткової юрми в'їхав у двір і зупинився навпроти великої стодоли, при вході до якої висіло ще одне полотно, але з іншим написом: «Минуле і майбутнє значіння не мають: важливе теперішнє!»

— Хто це тут так полюбляє вдаватися до філософії? — скорчив із себе освіченого Збишек. — Наскільки мені відомо, це слова...

— Так, так! — екзальтовано скрикнув Кендел. — Наш благодійник містер Форд — людина неабиякого хисту! Ви ознайомитеся із його десятьма настановами для наших вихованців!

І шкільний президент витяг з кишені лист твердого паперу, зігнутий учетверо.

У суворо умебльованій кімнатці з ліжком та єдиним нефарбованим кріселком Циганєвич нарешті гримнув об підлогу своєю валізою, скинув черевики, маринарку, сорочку, штани і впав на свіжу постіль з відчуттям переможця за гамбурзьким рахунком. Його так швидко засватали сліпці[5], що папір з Фордовими афоризмами лишився непрочитаним. А що в ньому було, ми з вами ознайомимося і без Збишека.

Найбільша чеснота — вірність Президентові.

Смиренність перед батьками — це вияв любови.

Брати й сестри живуть у злагоді й приязні.

Кожен зобов'язаний допомогти бідному в доброму ділі,

злі підшепти приятеля й ворога відкинути.

Облиште облуду.

Події навчать, як чинити далі.

Доки можеш, розвеселяй сумних.

Недуга входить крізь уста:

уникай переїдження і перепоєння.

Роби лиш те, що дозволяє твоя совість.