TextBook — Чому прислали телеграму саме мені, незнайомій людині? І ви не схожі на впевнену в собі людину. Дрижить голос. Вас самого тіпає. Що таке, пане Навроцький?
Клим напружився.
Віхура міцніше стиснув руків’я револьвера.
— Нічого... Тобто... нічого особливого... Послухайте, я...
— Хтось тут є крім вас?
Шацький знову здригнувся, позадкував до вікна.
— Хто має бути? Ми вдвох. Ви і я. Нам ніхто не повинен заважати.
— Заважати — що, пане Навроцький? Ви не можете склеїти двох слів? Вам заціпило? Ви налякані? Маєте рацію: боятися треба. Але запізно.
Кошовий ступив крок до прочинених дверей. З протилежного боку насувався озброєний комісар.
— Слухайте, як вас... Вилетіло з голови... Пане, добродію...
У Навроцького остаточно здали нерви. Різник натомість говорив спокійно й чим далі, тим впевненіше.
Виглядало, ніби він живився страхом Януша, він додавав сили.
— Мусили боятися раніше, пане Навроцький. Коли слали мені ту вашу зухвалу телеграму. Мене зовсім не цікавить, що у вас є проти мене, про що збиралися зі мною домовитись. Я — саме той, за кого ви мене маєте і ким уявили. Автора сенсацій про Різника з Городоцької позбавив життя Різник з Городоцької — ось що прочитають у вечірніх газетах ще сьогодні.
— А-А-А-А-А!
Крик, потім — удар.
Усе.
Кошовий випередив Віхуру на півкроку. Вилетів зі спальні першим, побачив спершу бритву, потім — руку, яка їх тримала, тоді — того, хто цілився в горло Навроцькому, котрий лежав на підлозі, притиснутий коліном.
— Стій!
Різник повернувся на вигук.
Упізнав Клима.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Різник із Городоцької » автора Кокотюха А.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ сімнадцятий Козеня на мотузці“ на сторінці 7. Приємного читання.