Розділ десятий Естер Шацька гнівається

— Вчора я все пояснив. Більше не додам.

Тепер він налив кави собі, із задоволенням потягнув. Міцна, як і хотів, швидко й остаточно приведе до тями.

— Можу я запитати дещо?

— Навіть повинна. Маєш повне право.

Бася закусила нижню губу, вочевидь збираючись із духом.

— З ким ти був на отій своїй вечірці?

— З Шацьким, — він сказав майже всю правду.

— Бідолашна пані Естер, — з родиною дантиста Бася бачилася в місті, була багато про неї начувана, хоч не гостила в Кракідалах жодного разу. — Тобто бідолашний пан Йозеф. Йому перепаде від неї через тебе.

— Не вперше, — Клим вирішив обмежитися такою відповіддю, відчуваючи: Бася чогось уперто недоговорює.

— Я знаю про подібні вечірки, — тут же сказала вона.

— Що ж ти знаєш?

— Чоловіки не лише впиваються там до непритомного стану.

— Учора я, здається, був притомним. Та виглядав пристойно.

— То тобі так здається.

— Гаразд, що ще ти хочеш знати? — Кошовий поступово починав дратуватися.

Бася знову закусила губу.

— На парубоцьких вечірках присутні повії, — наважилась нарешті.

Від несподіванки Клим завмер із роззявленим ротом. Бася, користуючись його розгубленістю, ковтком спорожнила свою філіжанку, зачастила, вивалюючи все разом:

— Чоловіки мають таку традицію — прощатися з парубоцтвом у борделях. Або винаймати апартаменти й гоцати там із сороміцькими жінками до ранку. Вони збираються гуртом і запрошують одну дівулю на всіх. Чи двох.

— Так одну — чи двох? — поцікавився Кошовий, відставляючи вбік свою недопиту каву.