Розділ «Частина 1»

Зазирни у мої сни

Дру-ку-ва-ти.

— Це не Юань, — заперечив малюк.

— А хто?

— Інший друг. Він показав, які натискати.

Теодор не жартував.

— Де він? — мій голос звучав так, ніби його чимось сплюснули. Спресували під скаженим тиском. — Тут же нікого немає.

Тео помовчав перед тим, як знизати худенькими плечима й повідомити:

— Він уже пішов.

Я більше не міг стримуватися. Зірвався на ноги, вискочив у коридор і ввімкнув там світло. Обдивився тепер уже яскраво освітлений протилежний кінець. Нікого. Тоді по черзі зазирнув до спальні, туалету, ванної та дитячої кімнат, вмикаючи всі лампи там. Порожньо. Насамкінець повернувся до зали й, відчинивши двері, зазирнув на балкон, щоб переконатися, що за шибою, що, відбиваючи світло з кімнати, лишалася темною, немов граніт, ніхто не стовбичить.

Зачинивши двері балкона, побачив Єву, яка стояла на вході до зали:

— З тобою все нормально?

Я облизав губи.

— Все о’кей.

— Тоді для чого ця ілюмінація? — мабуть, я справді виглядав переляканим, бо в голосі Єви вчувалася стурбованість.

— Ну… це… — страх відпускав мене, хоча відчуття невидимих холодних пальців, які ковзають, покидаючи сліди з пухирців, то по спині, то по шиї, то по передпліччях, не зникало. — Тео сказав, що до нього приходив друг, поки ми вечеряли…

— І що, знайшов когось? — тепер уже насмішкувато поцікавилася дружина. Її розвеселило, що я наполохався більше за Тео.

— Ні.

— Тоді повимикай, будь ласка, світло.

Пройшовшись кімнатами й вирубивши світильники, я повернувся до зали, де грався Тео, присів на диван, але поновити роботу над перекладом не вдалося. Думки розліталися. Через хвилину з’явилася дружина, сіла біля мене із пластиковим стаканчиком йогурту в руках і ввімкнула телевізор. По «5-му» транслювали новини. Тієї зими ми всі не відлипали від новин. Ведуча говорила про переговори між опозицією та Януковичем, про можливе призначення нового прем’єра, потім щось про те, що міліція використовує сім’ї захоплених наприкінці січня заручників для тиску на опозицію, а я втупився в екран і нічого не чув. Того вечора думки витали далеко від подій на Банковій і Грушевського. Час від часу переводив погляд на сина. Тео, покинувши машинки, заходився коло іграшкового трамвая, з підйомною струмоприймальною штангою, — ще одного подарунка на Новий рік, цього разу від моєї матері, — і зрідка глипав на екран телевізора.

У мого сина з’явився уявний друг? О’кей, хай так, що тут страшного?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Зазирни у мої сни» автора Кідрук М.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 1“ на сторінці 26. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи