Розділ «Частина перша»

Ревище знялося неймовірне:

— Царевич живий, тепер він у Тулі! Впадемо йому до ніг, щоб пробачив!..

Пізніше історики багато міркуватимуть, чому Шуйський так сказав. Очевидно, побачив, що час Годунових кінчився. А може, використав момент, щоб розчистити дорогу до трону для себе?!

— Геть Годунових!..

— Нічого їх жаліти, коли Борис не пожалів законного спадкоємця!..

— Господь нам світ явив! Засвітила зоря ясная — Дмитро Іванович!

Кажуть, що Федорові радили вийти на площу і спростувати грамоту самозванця, але той не зважився.

Ворота до Кремля були відчинені, і натовп повалив з площі до царських палат. Стрільці відступали під тиском юрби, розуміли, що при першому пострілі натовп їх розтерзає.

Федір кинувся у Грановиту палату і сів на престол. Мати та сестра Ксенія з іконами в руках стали поруч. Думали, що так зупинять стихію.

Та для натовпу, що увірвався в палату, Федір уже перестав бути царем. Те, що він сидів на чужому місці, додало пристрастей.

— Геть зрадника!

Його стягнули з трону. Мати-цариця бігала між озвірілого натовпу, благала пощадити її дітей. Зірвала з шиї ожерелля і сипонула перлами, думала так відвести біду. Але не допомогло.

Їх не збиралися вбивати: на водовозних клячах відправили усіх трьох в годуновський дім і поставили там охорону.

Посли Дмитрія так і стояли коло Лобного місця, не дозволили побувати в Кремлі і козакам.

— Бунт виник не з нашої волі. Хай буде, як воно є!

Царські палати натовп погромив, люди кричали, що Годунови їх осквернили. У підземеллі виявили двох замучених посланців Дмитрія, з тих, хто приходив раніше. Те додало жару. Всі кинулись вишукувати і знищувати родичів та прибічників Годунових, погромники заходилися грабувати царські покої.

Богдан Бельський після смерті Бориса повернувся із заслання з щирих, а може, й корисливих побуджень, щоб завоювати прихильність у нового царя, пробував навести порядок у Кремлі. Йому вдалося небагато.

Коли погромники опустошили царські палати і почали вибивати двері царських погребів, Бельський пішов на хитрощі:

— Люди, чим пригощати будемо нового царя? Ви думаєте над тим, що поставимо йому на стіл?! Біжіть громити погреби іноземців, випийте їхні напої і добро заберіть — воно нажите нечесно!

До півночі в місті чинився содом, історики пишуть, що вишукані напої бунтівники черпали шапками і чобітьми. А чи треба більше, якщо є випивка?!