Розділ «Епілог. П’ятдесят один кілометр на північний схід від Парижа…»

Ставши дружиною нідерландського принца (який у свою чергу став нідерландським королем), а заодно й королевою Нідерландів, Анна Павлівна швидко оволоділа мовою свого чоловіка-короля, вивчила історію Нідерландів, особливо тамтешню літературу, багато трудилася, створюючи навчально-виховні заклади для дітей з бідних сімей. Під її патронажем було створено 50 притулків для сиріт та дітей з багатодітних бідних родин. Згодом королева Анна Павлівна заснувала (своїм особистим коштом) шпиталь та інвалідний будинок.

Овдовівши у 1849 році, Анна Павлівна доживала віку в Гаазі, де й займалася благодійництвом (чим і заслужила непересічну вдячність голландців, що вже називали її матір’ю).

Похована у церкві Ньївекерк у місті Делфті.

Ще за життя Анни Павлівни місто в Нідерландах у провінції Північна Голландія було назване на її честь, себто на честь дружини короля Віллема II (голландцям дуже подобалося її ім’я та побатькові)…

Так-так, саме місто… Анна-Павлівна.

Уявляєте?

Община, як і польдер, де вона розташована, теж має назву Анна-Павлівна.

Общинна рада Анни-Павлівни нараховує 15 депутатів.

І такі, виходить, бувають міста – з жіночим ім’ям.

А загалом – це вельми симпатична й колоритна назва нідерландського міста й общини – Анна-Павлівна[19].

Хоч ім’я французької королеви Анни Ярославни, на відміну від її тезки, нідерландської королеви, і не було присвоєне жодному французькому місту, але Санліс – це таки її місто, місто Анни Ярославни, родом із Києва, королеви Франції і матері французького короля Філіппа.

Якось ми летіли з Києва до Парижа.

Власне, до аеропорту Шарль де Голль, а до самого Парижа залишалося ще 25 км шляху. Хтось із членів нашої невеликої делегації раптом запропонував:

– А давайте, братове, спершу заїдемо до Анни!

– Себто Ярославни?

– Атож, до нашої знаменитої…

– Так-так, до знаменитої і чарівної землячки.

І ми, делегація киян (прилетіли до Парижа кожен у своїх справах, перезнайомилися вже в літаку), не змовляючись, спершу заїхали до Санліса, в гості до знаменитої землячки, тим більше, що це майже поруч з аеропортом.

Вважається, що відразу після коронації (чи десь невдовзі після неї), щойно коронована Анна Ярославна, ігноруючи Париж, столицю королівства, перебралася зі своїм двором до Санліса й поселилася в тамтешньому королівському замку[20].

З усіх французьких міст, включно з Парижем, Анні Ярославні найбільше подобався лише Санліс. Може, тому, що нагадував пейзажі Вишгорода, де минуло її безжурне дитинство?