Розділ «Кава по-диявольськи»

— Мамо, а чому саме черницю, а не священика, наприклад?

— Міг би й сам здогадатися, міліціонер ти мій нещасний. У нас же священикам поза церквою ніяких служб правити не дозволяється. Навіть на кладовищі. Все тільки в храмі. А черниця що? Переодягнеться в мирське, хустинку запне — і хто її впізнає? Це батюшку за кілометр і видно, і чути, як ти його не перевбери.

— Конспіратори… Ну-ну.

Проте, Борисові я подзвонив одразу. Щоправда, не для консультацій стосовно сміття під дверима. Тут я покладався на досвід нашої двірнички. Мені раптом інше спало на думку:

— Борисе, я щодо гіпнозу. Десь я читав, що загіпнотизувати людину, аби вона вбила іншу людину, неможливо.

— У світлі досягнень радянської медицини це так.

— А світової?

— По тому, що втрапляло мені в руки, та ж сама картина. Розумієш, гіпноз дуже тонка штука. Людині за його допомогою можна навіяти щось НЕ робити, а ще простіше — забути. А от стосовно того, щоб загіпнотизувати на якісь дії, то тут навіть у високих професіоналів можливості обмежені. Був, щоправда, Вольф Мессінг, але він своїх секретів нікому так і не розкрив. І учнів не залишив.

— Точно не залишив?

— Можеш не перевіряти. Хоча, думаю, навіть можливості Мессінга обмежувалися командами впустити або випустити його. Чи видати сто тисяч карбованців на підставі чистого аркуша паперу. Але щоб убити… Ні, нереально.

— А зі світу звести? От як в народі кажуть — наврочити, заворожити.

— Олексо, це не до мене.

— А до кого?

— До Миколи Васильовича Гоголя. А до офіційної психіатрії всі ці бабські жартики жодного стосунку не мають. Хоча я не дивуюсь, чому у ці дурниці часом вірять дуже серйозні люди. Оце я як лікар можу тобі пояснити.

— Спасибі, що просвітив. Маленьке уточнення: щодо неможливості загіпнотизувати на вбивство ми домовились. А як щодо самогубства?

— Суїцид, згідно з наукою, є результатом важкої форми маніакально-депресивного психозу, викликаного, у свою чергу, важкою параноєю або органічними змінами в корі головного мозку. До гіпнозу це не має ніякого відношення. Більше того, Олексо, найкраще піддаються навіюванню особи істероїдного типу, але саме ця група людей практично не здійснює самогубства. З тебе досить?

— Дякую, втішив.

— Стривай, ледь не забув. У польській літературі описано випадки, коли вбивства здійснювали лунатики. Але то вже інша хвороба і до гіпнозу не стосується.

— Цікава версія, але боюсь, якщо я її запропоную, то наш Генерал мене особисто відвезе до твоєї лікарні на власній «Волзі» і здасть під розписку, під зобов’язання не випускати до повного одужання. А потім, усі злочини, які мене цікавлять, відбулися, на жаль, серед білого дня.

— Шкода.