Розділ «Кава по-диявольськи»

— І твоя Мілка щось про ворожбу говорила…

— Говорила.

— А ти бодай щось у цьому напрямі робив? Скажімо, попросив ще раз у Вікторової матері отого зошита, аби перечитати уважніше?

— Того ж дня, як Мілку відвідав.

— А до речі, синтоміцинової мазі в аптеці вистачило? Чи довелось у воді довимочувати старим козацьким способом? Закрий рота, муха влетить. Інакше запитаю, чого це ти останнім часом вподобав певну частину тіла людей, схильних до правопорушень? Дивись, Сирота, то вже почерк.

Найкращим порятунком у цій ситуації було негайно змінити тему. І я не забарився:

— Щодо почерку, товаришу підполковник, то ви стовідсотково праві. Невідомий нам злочинець про це знає і намагається свій почерк міняти. Але проти природи не попреш.

— Теж мені, Мишко Япончик знайшовся. Зміна почерку — це теж почерк. Але як він його міняє, твій Музикант? Ну, влаштовує аварії машинам так, що експертиза не підкопається. Як саме — не знаємо, але, сподіваюся, дізнаємось. Слідство, Сирота, воно як вода: все сміття, врешті-решт спливає.

— Машини — то одне, а самогубства — то інше.

— Які ще такі самогубства? Якщо Вікторове, то воно в однині. Що ти ще приплів, Сирота?

— А ось що, товаришу підполковник. Виписка з того зошита, котрий ви мені порадили перечитати. Цитую: «За останні два роки в Києві зріс процент самогубств людей у зрілому, найпродуктивнішому віці 35–45 років з нормальним здоров’ям, неушкодженою психікою і за відсутності будь-яких причин психологічного плану (нещасне кохання, подружня зрада, шантаж, загроза судового покарання)… Це дозволяє зробити висновок, що крім невмотивованих автомобільних катастроф маємо справу з невмотивованими самогубствами, оскільки світова статистика не зафіксувала суїцидів у вищезгаданій віковій групі за відсутності вищеперерахованих причин». Кінець цитати.

— Більше там нічого немає?

— Є. Прочитати? Будь ласка. «Виняток із цього правила складають так звані ритуальні самогубства — японські льотчики-камікадзе, представники певних незареєстрованих сект і вірувань». Від себе можу додати про тих же японців: історія Ромео і Джульєтти почалася не у Вероні. Там у Японії навіть місце спеціальне є, куди приїжджають закохані, яким батьки не дозволяють одружуватися, і там накладають на себе руки.

— Японія далеко, Сирота. Тому цією версією можна знехтувати. Але якщо ти зараз бодай заїкнешся про розробку ще й сектантського сліду, то статистика зафіксує невмотивоване вбивство одного зарозумілого шмаркача його безпосереднім начальником. І суд цього начальника виправдає, бо він діятиме в стані афекту.

— А списочок, товаришу підполковник?

— Який ще списочок? Людей, які загинули в аваріях?

— Ні, інший. Невмотивованих самогубців.

— Сирота, я зараз завию, як той вовк, коли його з усіх боків обкладають. Мені тільки одне цікаво: чи ти навмисне знущаєшся над начальством, чи просто у тебе характер такий?

— Ні, це так мене виховали у піонерському загоні імені Павлика Морозова.

— Піду писати рапорт про відставку. Коли я викладу причини, мене зрозуміють і не стануть утримувати.