СЦЕНАРІЇ

Африка, сни

— І коли ці козли добудують це все? – сказал он, матюкаясь.

— Ти розумієш, – сказал Вересень, – колись Косигін поїхав на Кубу, і там Фідель показав йому чудо архітектури, де розташовувався комплекс кубинського телебачення, і Косигін сказав Фіделю, що йому дуже подобається. А Фідель, побачивши таку приязнь до архітектурного витвору, подарував СРСР всі креслення, зібрав інженерів-конструкторів і запропонував побудувати те саме в СРСР. Ну, Косигін хвалив з чемності, а Фідель все сприймав серйозно, і довелось потім теж з чемності будувати це все тут. І до того в якості консультанта Фідель вислав сюди свого незаконнонародженого сина від чорношкірої. Той негр тут вночі ходить і його багато хто бачив, але він на очі не з’являється, бо соромно. А соромно тому, що це ж будинок для тропіків, а тут зима і осінь, і треба все обігріти і оновити. Тут на деяких поверхах взимку на підлогу падає сніг. Тобто вже двадцять років добудовувати АСК нема кому... Кажуть, що той темношкірий і зараз тут десь має кабінет, але знайти його неможливо.

104. ИНТ. АСК. БУФЕТ. ДЕНЬ.

Беседуя так, Вересень с Борсюком оказались в буфете. Галя пила кофе за столиком и с любопытством разглядывала двух знаменитостей. Борсюк взял окрошку и водку, а Вересень – коньяк с лимоном. Они присели к Гале за столик, Вересень похотливо оглядел девушку и подмигнул Борсюку.

— Я тільки п’ять хвилин тому залишив тут свій портсигар, коли пив каву. Ви не брали? – спросил он у Гали.

— Я не палю, – сказала Галя, улыбаясь поощрительно.

— А-аа, певно, ви не палите сигари, – сказал Вересень. – Мы робимо це зазвичай у цій їдальні в перерві на обід з тринадцятої до чотирнадцятої години, окрім вихідних і свят.

— А я вас бачила по тєліку, – сказала Галя, – ви ж Микола Вересень?

— Я – Микола Вересень, – сказал Вересень, – а це – Толя Борсюк.

— Галя, – сказала Галя просто.

— Чарівно, – сказал Вересень. – Чарівна Галя, кухні якої країни ви надаєте перевагу по четвергах, бо оскільки сьогодні четвер, я маю намір запросити вас до ресторану і не помилитися у виборі. Майте на увазі, ви не маєте права мені відмовити.

— Це чому? – спросила Галя, смеясь.

— По-перше, тому що я зірка, – сказал Вересень.

— О, я вже зовсім засліплена вашим сяйвом, – сказала Галя, – тут самі тільки зірки – ви і ваш друг.

И они выпили – Борсюк водку, а Вересень коньяк. Галя смеялась, довольная, что такие знаменитости еe клеят. Борсюк закусывал окрошкой, оставлявшей следы на его бороде. Вересень пилил лимон ножом. Нож соскочил внезапно и впился ему в руку между большим и указательным пальцами. Он, видимо, попал в вену, потому что кровь хлынула фонтаном.

— Шіт, – сказал Вересень, зажимая рану, – клятий ніж!

105. ИНТ. АСК. КАБИНЕТ СІЛЬОДКИ. ДЕНЬ.

Сільодка оторвался от Матильды и хищно повeл носом. Он вдыхал, как волк, преследующий оленя, пытаясь определить направление верхним чутьем.

— Шо з тобою? – спросила Матильда участливо, предвкушая какую-то новую ебливую игру. Но Сільодка не пошел на поводу, он учуял нечто более интересное.

— Жива кров, – сказал он с усмешкой. – Чоловік. Недалеко звідси. Мабуть, в буфеті.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЦЕНАРІЇ“ на сторінці 59. Приємного читання.