Беседуя так, Вересень с Борсюком оказались в буфете. Галя пила кофе за столиком и с любопытством разглядывала двух знаменитостей. Борсюк взял окрошку и водку, а Вересень – коньяк с лимоном. Они присели к Гале за столик, Вересень похотливо оглядел девушку и подмигнул Борсюку.
— Я тільки п’ять хвилин тому залишив тут свій портсигар, коли пив каву. Ви не брали? – спросил он у Гали.
— Я не палю, – сказала Галя, улыбаясь поощрительно.
— А-аа, певно, ви не палите сигари, – сказал Вересень. – Мы робимо це зазвичай у цій їдальні в перерві на обід з тринадцятої до чотирнадцятої години, окрім вихідних і свят.
— А я вас бачила по тєліку, – сказала Галя, – ви ж Микола Вересень?
— Я – Микола Вересень, – сказал Вересень, – а це – Толя Борсюк.
— Галя, – сказала Галя просто.
— Чарівно, – сказал Вересень. – Чарівна Галя, кухні якої країни ви надаєте перевагу по четвергах, бо оскільки сьогодні четвер, я маю намір запросити вас до ресторану і не помилитися у виборі. Майте на увазі, ви не маєте права мені відмовити.
— Це чому? – спросила Галя, смеясь.
— По-перше, тому що я зірка, – сказал Вересень.
— О, я вже зовсім засліплена вашим сяйвом, – сказала Галя, – тут самі тільки зірки – ви і ваш друг.
И они выпили – Борсюк водку, а Вересень коньяк. Галя смеялась, довольная, что такие знаменитости еe клеят. Борсюк закусывал окрошкой, оставлявшей следы на его бороде. Вересень пилил лимон ножом. Нож соскочил внезапно и впился ему в руку между большим и указательным пальцами. Он, видимо, попал в вену, потому что кровь хлынула фонтаном.
— Шіт, – сказал Вересень, зажимая рану, – клятий ніж!
105. ИНТ. АСК. КАБИНЕТ СІЛЬОДКИ. ДЕНЬ.
Сільодка оторвался от Матильды и хищно повeл носом. Он вдыхал, как волк, преследующий оленя, пытаясь определить направление верхним чутьем.
— Шо з тобою? – спросила Матильда участливо, предвкушая какую-то новую ебливую игру. Но Сільодка не пошел на поводу, он учуял нечто более интересное.
— Жива кров, – сказал он с усмешкой. – Чоловік. Недалеко звідси. Мабуть, в буфеті.
— Хтось порізався ножем, коли різав лимон. Чи, може, у якоїсь дівки почалося…, – предположила Матильда.
— Перша здогадка правильна, – сказал Сільодка.
— Звідки ти все знаєш, звір? – спросила Матильда, смеясь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СЦЕНАРІЇ“ на сторінці 59. Приємного читання.