Розділ «СЦЕНАРІЇ»

И тут очухавшийся матрос, поднявшийся с пола, с боевым криком: «Юля!» подскочил к оябуну сзади, чтобы огреть его стулом. Реакция оябуна была мгновенной. Резко повернувшись к противнику, он разодрал на себе рубаху. На груди и животе оябуна была искусно вытатуирована Юлия Тимошенко. Матрос обмяк и выпустил стул. Остатки рубашки полетели на пол, и тут мы увидели, что на мускулистой спине оябуна был вытатуирован Махно. Батько Нестор сверкал очами, два пулемета «максим» в затейливых картушах из пулеметных лент грозно целились вправо и влево с плечей оябуна. Теперь зааплодировал Лифанчук.

— Це означає перемагати без бійки, – сказал он, смеясь, и лихо тяпнул стопку водки. – Браво, сенсей!

— Всім горілки! – крикнул Оябун,– и жестом пригласил Лифанчука с Татьяной за стол. Теперь они сидели в генделыке, сдвинув столы, все вместе: ханыги, матросы, негр, якудза, Лифанчук с Татьяной, любитель Гессе, его подруга – и Лифанчук спросил, показывая на татуировки:

— Звідки у вас все це?

— Ми – якудза, і ми любимо тату, – сказал оябун.

Тьотя Вєра принесла вареники, чебуреки и водку.

— Але Махно, і все таке інше?

Оябун поиграл грудной мышцей, так, что Юля подмигнула Лифанчуку.

113. АНИМАЦИЯ. РЕТРОСПЕКТИВА.

Закадровый текст сопровождается комиксной анимацией.

— На початку століття, коли Нестор Махно з боями проривався в Румунію в плавнях Дністра, його відступ прикривав отаман Куриленко, – сказал оябун. – За офіційними даними, він загинув, прикриваючи відступ Батька. Але тіло його не знайшли. Він був тяжко поранений в тому бою, але все-таки зміг сховатися в плавнях. Непритомного, його знайшли тамтешні селяни. Красива дівчина виходила його, і там було велике кохання.

— Він тікав від більшовиків, спочатку в Китай, потім в Японію, служив в армії імператора, але за місяць до капітуляції змушений був дезертирувати. Ходили чутки, що він зарубав офіцера. Так він опинився в якудзі. Він швидко набув авторитету, сім’я, яку він очолив, була успішною.

— Але інші сім’ї заздрили йому, і, крім того, він не був японцем. Хоча він завжди дотримувався кодексу честі. Йому дали зрозуміти, що в Японії він небажаний. Після цього частина сім’ї залишилась в Японії, але більшість поїхала в Україну за своїм оябуном.

114. ИНТ. КИЕВ. ГЕНДЕЛЫК. ДЕНЬ.

— А вона? Вона весь цей час була разом з ним? – спросила Татьяна.

— Мати завжди була разом із батьком, – сказал оябун, покосившись на татуировку.

— То це…? – спросил Лифанчук, указывая на татуировку.

— Випадкова схожість, – сказал оябун, и Юля опять весело подмигнула Лифанчуку.

— Але іноді буває корисно. А тепер, – сказал оябун, обращаясь к Татьяне, – розкажіть нам, шановна, як ви сумлінно працювали на овочевій базі двадцять років тому.

— Працювала і працювала, – сказала Татьяна, – нічого інтєрєсного.