TextBook То тiки побажай, i храм прийде
І стане на левадi.
Не треба буде лiзти у болото
І бздiти, мов шпiон в тилу врага.
Давай гукнем його, ви, блядi, теж гукайте!
Всi хором:
Еге-ге-гей! Ізбушка пацавата,
Катай сюда i з нами третєй будь,
Бо ми у двох, а блядi в счьот не йдуть!
Обидва розпиздяї разом з блядями бiгають i кричать, утворюючи на краю болота базар. Раптом храм Аполлона з жахливим рипiнням робить поворота, i на жовтих курячих ногах пиздує прямо на п’яних шакалiв. Обидва вiд жаху падають мармизами в болотнi нєзабудки. Храм отряхує з нiг болотне гiвно, водорослi i жаби.
Храм:
Ви звали – я прийшов.
Щукін:
Пi...пi...пiздєц!
Дверi храма з грюкотом падають в болотне гiвно, у проломi дверей видно, як всерединi на ланцюгах агресивно гойдається кришталева домовина. Амплiтуда гойдання возроста, ланцюги лопаються, i гроб невидимою силою випльовується з храма на леваду. Кришталева кришка вiдлiтає на хуй, iз зручної приємної домовини пiднiмається Микола Островський, слiпий прорiцатєль храма Аполлона, вдягнутий в шинель, iз залисинами на лобi i гранчаком у руцi, i з маузером i шашкою на поясi.
Микола Островський:
Ви звали – я прийшов! Налийте, пiдараси,
Бо щас пiздюлєй вам понакладу!
Шо лежите, як вшивиє матраси?
Савва Морозов:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 71. Приємного читання.