Щукін:
Пi...пi...пiздєц!
Дверi храма з грюкотом падають в болотне гiвно, у проломi дверей видно, як всерединi на ланцюгах агресивно гойдається кришталева домовина. Амплiтуда гойдання возроста, ланцюги лопаються, i гроб невидимою силою випльовується з храма на леваду. Кришталева кришка вiдлiтає на хуй, iз зручної приємної домовини пiднiмається Микола Островський, слiпий прорiцатєль храма Аполлона, вдягнутий в шинель, iз залисинами на лобi i гранчаком у руцi, i з маузером i шашкою на поясi.
Микола Островський:
Ви звали – я прийшов! Налийте, пiдараси,
Бо щас пiздюлєй вам понакладу!
Шо лежите, як вшивиє матраси?
Савва Морозов:
А! То ти iз домовини?
Навiщо ж там тобi пiстоль i шашка,
Та ще й стакан, гранений, як алмаз?
І лаєшся до того, як скажений,
На всякого, що вiн є пiдарас.
Ти сам такий! Що бiльма залупаєш?
Недаром, мабуть, повилазило тобi.
Пиздять, що ти пророк, – пророчествуй, шо знаєш,
Або уйобуй! Шось одне iз двух.
Таких гандонiв часто бачив я,
Що всiм пиздять: я – гуру, я – учитєль,
Несiть менi усi по три рубля
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 73. Приємного читання.