А люди так ковта. Альонушка
Сидить на камнi там,
Уся зелена, пазурi в кровi,
А посмiшка, як в Бєрiї. Когось чека, блядюга,
І дивиться у воду, мов дурна.
Їбав я там ходити!
Щукін:
Якщо вiриш,
То тiки побажай, i храм прийде
І стане на левадi.
Не треба буде лiзти у болото
І бздiти, мов шпiон в тилу врага.
Давай гукнем його, ви, блядi, теж гукайте!
Всi хором:
Еге-ге-гей! Ізбушка пацавата,
Катай сюда i з нами третєй будь,
Бо ми у двох, а блядi в счьот не йдуть!
Обидва розпиздяї разом з блядями бiгають i кричать, утворюючи на краю болота базар. Раптом храм Аполлона з жахливим рипiнням робить поворота, i на жовтих курячих ногах пиздує прямо на п’яних шакалiв. Обидва вiд жаху падають мармизами в болотнi нєзабудки. Храм отряхує з нiг болотне гiвно, водорослi i жаби.
Храм:
Ви звали – я прийшов.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 72. Приємного читання.