Гупання, скавучання і депутатська промова зливаються в єдину какафонію.
Вєнік: Живу, як в дурдомі. Вчора жаба, сьогодні – ці привиди гестапівські!
Вареник: А зуби тобі хто вибив?
Вєнік: Зуби – то хуйня. Я того казла знайшов. Вечором прихожу, так легенько двері відчиняю носаком. В хаті його радіхони сидять. Я зразу сокиру в стіл: «Ось-ось-о тобі!» Питаю: «Де ваш казьол?»
Шурон: А вони?
Вєнік: Та нічого. Я взяв діньгами.
Гупання в двері і скавучання собаки стали вже звичними. До цього додається ще новий звук. Це звук ключа, яким безпорадно совають у замку.
Вареник (злякано): Блядь, це німці! Пацани, точно!
Шурон (до Йонатана): Йонатан, а шо там у Ніцше про таке написано?
Йонатан: У Ніцше написано: «Не бздо в каністру!»
Вєнік підбира з підлоги важку і гарну деталь сантехніки, зроблену з нєржавєйки, і становиться в античній позі біля дверей. Хлопці озброюються арматурою. Шаленчиха без всяких зусиль дістає з клітчатої торби важкі тіски. Гупання, скавучання, приглушені матюки.
Шурон: Шаленчиха, а шо ти тіски з собою носиш? Шо ти в них зажимаєш?
Шаленчиха: Те, про шо ти подумав. Твої яйця!
Під напором потойбічних сил двері з «Nirvanою» відчиняються. До котєльної входять істоти, котрі зникли за цими дверима хтозна-коли. Це Буратіно, Пьєро, Мальвіна, батько Карло, Дуремар, Карабас Барабас і пудель Артемон. Всі вони мають дорослий (якщо не сказати старий) вигляд. Буратіно має алкоголічеські набряки під очима, червоний ніс з синіми жилками і невиразного кольору очі. В танцюючих руках він несе здоровенний золотий ключик. Пьєро схожий на Вертинського після повернення з еміграції. Мальвіна – це типова нетвереза вокзальна повія пенсійного віку. У Карабаса Барабаса сива, як в Діда Мороза, борода волочиться по брудній підлозі. Батька Карла везе на інвалідному возику Дуремар, єдиний з усієї компанії, хто зовсім не змінився. Замикає процесію облізлий і сивий пудель Артемон.
Maльвіна (ігриво задирає спідницю, під якою виявляються неапетитні чулки та рєзінки): Ну что, рєб’ята, займьомся аріфмєтікою?
Йонатан: Йдьош до женщіни – возьми пльотку!
Карабас-Барабас (тупо): Пльотку в семь хвостов... Пльотку в семь хвостов...
Депутат (в телевізорі): Ніч іскриться і вспихуєт, як большой фонтан. І душа моя – іскрящійся фонтан...
ЗАВІСА.
Король Літр
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Африка, сни » автора Подерв'янський Л.С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П’ЄСИ“ на сторінці 163. Приємного читання.