Розділ «Вдова узурпатора»

Вдова узурпатора

— Ви за це відповісте! — пообіцяла я довготелесому лейтенантові, що відібрав наші пістолети. — Мені вас шкода, пане!

«Пан» скривився так, немов надкусив лимон, а Клюс висякався в батистову хусточку, витер рукавом залишки сліз і набув гордого вигляду.

Діма Фута відвезла карета «швидкої допомоги», тіло незнайомця відбуло в морг, а ми вирушили знайомитися з поліцейською дільницею.

У дільниці гидотно смерділо формаліном. Мені знайомий цей запах: так пахло на кафедрі анатомії в нашій державній гімназії з її плішивими, як жерці, викладачами. І комісар поліції теж нагадував викладача: товстенький, білошкірий, він ледь влазив у свій блакитний мундир зі срібними нашивками. Живіт загрозливо нависав над новеньким ременем.

— Ваші документи! — зажадав комісар.

— Ви забули сказати, будь ласка! — відрізала я, підсунула до себе стілець і сіла.

— І негайно зніміть з нього наручники! — Клюс тикнув пальцем на Афараса, який понуро стояв під стіною.

Комісар здивовано хмикнув, жирні щоки колихнулися.

— Чи не зволите, пані затримана, пред’явити документи? — досить хамським тоном вимовив він.

Я вийняла й ткнула йому під носа книжечку з державним гербом Анемора. Комісар відкрив.

«Естареді Діано Лу, — почав він уголос читати, — дочка короля Арнальдо Діано Лу, сестра нині правлячого монарха Клюссіді Діано Лу. Визнана гідною почесного диплома магістра образотворчих мистецтв при дворі Його Величності».

У цьому місці комісар перервав читання й подивився на мене з неприхованим здивуванням. Замість відповіді я простягнула другий паспорт.

«Клюссіді Діано Лу — монарх держави Анемор, верховний головнокомандуючий збройними силами Анемора, а також адмірал здвоєного флоту держави Анемор».

— Це я, — гордо сказав Клюс і випнув груди. Брови комісара поповзли на лисину, а наш недавній знайомий лейтенант мимоволі клацнув каблуками. — За арешт монарха дружньої держави матимете дипломатичні ускладнення!

Лисина комісара зволожилася, він витер її хусточкою й попросив лейтенанта принести гостям м’які стільці. Однак мій високопоставлений братик сідати відмовився.

— Зброю нашу поверніть! — вказав він на стільницю, де лежали два однакові пістолети й невеликий автомат. — І наручники зніміть з… охоронця.

«Охоронець» забув про окови.

— Так ось де я вас бачив! — вигукнув він. — На в’їзді!

На західній дорозі, що веде в Анемор, красується величезний щит з усміхненою фізіономією Клюса й моєю кривою посмішкою: «Ласкаво просимо в Анемор!» — говорить напис на щиті. Народ повинен знати своїх правителів в обличчя.

Лейтенант поспішно підсунув Клюсу пістолети. Одну «бакку» король засунув у кишеню, другу віддав мені, а автомат царственим жестом вручив Афарасу. Янваєць ніяк не міг отямитися. Автомат він взяв зовсім машинально, хвилин п’ять тримав у руках, а потім заштовхав за брючний ремінь і прикрив светром. Вигляд був досить страхітливий.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вдова узурпатора» автора Болото А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вдова узурпатора“ на сторінці 15. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи