TextBook — Усе в порядку? — Алексу чимось не сподобався його тон.
— Так, усе в повному порядку… — повільно промовив Головний, оглядаючи вітальню, немов щойно її побачив. Кімната (тепер здавалося, що й уся квартира) нагадувала житло затятого педанта, і річ була навіть не в ідеальному порядку, а в якісь неприродній для людини симетрії.
(так, усе в повному порядку)
Насправді хвилювала присутність чогось невловимого, що породжує підсвідому тривогу й міцніє з кожною хвилиною. Воно вимагало забиратися звідси якнайшвидше.
— У повному порядку…
— Ти впевнений? — наполягав Алекс.
— Упевнений…
(Чому в одних місцях так багато пилу, а в інших його практично немає?)
…звичайно, впевнений.
(І ще не забудь про замок… адже двері чомусь були замкнені тільки на один… якщо господар їде надовго…)
— Добре, — мовив Алекс, про щось роздумуючи. — Де ти зараз?
— У вітальні.
— Перевір що з вікном, воно розбите?
Головний підійшов до вікна і відсунув портьєру:
— Було, але зараз…
— О’кей, не важливо, — перебив шеф. — На підлозі нічого не лежить, звичайно ж… — Було незрозуміло, запитує він чи стверджує.
— Ні, нічого. А що…
— Усе, забудь про це… Ага, ще дещо: перед тим, як почати, перевір усю квартиру, там може ночувати один тип. На всякий випадок, зрозумів? Коли закінчите, повідом.
— Добре, як тільки сядемо в маш… — він не договорив, бо зв’язок перервався.
Після розмови з Алексом дурне передчуття тільки підсилилося.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Донор для небіжчика» автора Левандовський Борис на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина IV Три візити; Явище“ на сторінці 2. Приємного читання.