— Є тут власник яхти Отто Симсон? — гримнули динаміки гермошлему.
Ніхто навіть голови не повернув. Конов ступив кілька кроків уперед і відірвав від блондинки міцного мускулястого хлопця. Хлопець спробував наосліп вцілити Конову в щелепу, але завив від болю, затрусив забитою рукою. Блондинка гнівно заверещала й спробувала вкусити руку Конова, але скафандр успішно відбив і цю атаку.
— Агов, діти гріха! Де тут капітан чи господар яхти?
Хтось позаду стрибнув Конову на плечі, Олександр нагнувся, зробив блискавичний рух, і нападник звалився у зсунуті крісла. Жінки хором заверещали, музика обірвалася.
Конов оглянув кают-компанію і відзначив про себе, що троє учасників сексуального бенкету безсумнівно неповнолітні. Лише один з чоловіків за віком годився іншим секс-марафонцям у дідусі. Саме до нього й попрямував Конов, відкидаючи з дороги деталі одягу.
— Ви — Отто Симсон?!
Сластолюбець відчайдушно затрусив головою, намагаючись прикритися від Конова тілом партнерки.
— Я — Нешис! Атейрі Нешис!
— Де Симсон?
— В оранжереї!
— Квіточки нюхає?
На запитання ніхто не відповів. Зіпхнувши з себе партнерку, Нешис сховався під столом. Конов повернув партнерку до себе:
— Покажи мені оранжерею!
Дівчинка заплакала, відштовхуючи Конова і намагаючись прикритися руками. Конов нахилився, підібрав з підлоги комбінезон і жбурнув їй. Усе ще плачучи, вона натягнула одяг, сповзла зі столу й зашкутильгала до дверей. Конов пішов за нею, та біля дверей озирнувся й мовив:
— Сподіваюсь, я не надто вас потурбував?!
У відповідь гримнула денджу, і пари повернулися до перерваного заняття.
9Дівчинка спотикаючись брела попереду коридором. Конов спробував заговорити з нею, але вона злякано відсахнулася й знову залилася слізьми. Тоді Конов залишив спроби спілкування і просто почав розчиняти двері кают. Дві з них були порожні, третя замкнена, а біля дверей четвертої на підлозі долілиць лежала темноволоса жінка. Конов підскочив до неї і перевернув. Жінка виявилася мертвою. Сліди пальців на шиї свідчили про те, що нещасну задушили.
Поки Олександр оглядав тіло, почулося тупотіння: провідниця втекла. Олександр пошепки вилаявся, опустив тіло на підлогу, штовхнув двері каюти й переконався, що вона теж замкнена. Конов зі злістю вдарив у двері металевим кулаком і почув у відповідь відчайдушний гавкіт. Схоже, в каюті замкнули собаку.
Конов ще раз нахилився над тілом. Жінка років тридцяти була вбрана в дорогу темно-синю сукню. До одного з аметистових браслетів, які прикрашали її тонкі руки, було пристебнуто ключа. Конов відчепив пластинку й підніс її до замка, який писнув, — песик у каюті загавкав голосніше.
Двері втиснулися в стіну, й Конов побачив спрямований на себе випромінювач. Короткоствольний. Не мисливський. Болонка спробувала вчепилася Олександрові в ногу, але наткнулась на метал і відскочила зі скавулінням.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твоя Марія… і Кіб» автора Болото А.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Меню для Фойри“ на сторінці 11. Приємного читання.