– Залиште на столі, – Ярослав засунув руку в кишеню, відшукуючи гроші. За мить простягнув коридорному доларову купюру. – Дякую вам, візьміть.
Коридорний узяв гроші та вклонився на знак подяки, здивовано поглядаючи на ніжку вентилятора, яку Ярослав усе ще тримав у руках.
– Та ось, знаєте, зламалася, – розвів руками Савицький.
– Я покличу службовця…
– Ні в якому разі, – відмовився Ярослав. – Я зможу сам дати раду. До побачення.
Коридорний, знизавши плечима, вийшов. Ярослав нашвидку повечеряв і вирішив лягати спати. Очевидно, завтра його чекав довгий день.
Розділ 16
Ранок накинувся на Ярослава несподіваним телефонним дзвінком. Дзвонив мобільний. Ярослав, не поспішаючи, провів долонями по обличчю і взяв зі столика слухавку. Телефонувала Барбара.
– Слухаю вас, пані Барбаро.
– Я, напевне, розбудила вас… Вибачте.
– Не переймайтеся, мені час був вставати.
– Останнім часом не можу спати. Дві-три години і все. Удень я ще якось знаходжу в собі сили пережити все це, але не вночі. Кожна з ночей від того дня, коли Євген… вона стає справжнім випробуванням для мене.
– Я розумію вас, Барбаро. Розумію і співчуваю.
На якусь мить запанувала тиша, після якої довге зітхання.
– Життя жорстоке з нами…
– Мені це відомо.
Барбара, здавалося, опанувала себе. Принаймні розмову продовжила діловим тоном.
– З'явилися якісь нові обставини?
– Так.
– Які саме?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Арахнофобія» автора Сорока Ю.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина 1“ на сторінці 45. Приємного читання.