TextBook 51. Але відповів старий провозвісник: «Гаразд, я згодний, щоб ви дали мені такий острів, але я хочу, щоб це був острів Франції, та округа Іль-де-Франс, де стоїть місто Париж».
52. І знов глузували з нього, кажучи: «Ти б, може, схотів, щоб твій острів був цілий світ?»
53. «Так, бо я знаю, що ви не дасте й найменшого клаптика землі, щоб на ньому готуватися до Часу.
54. Бо не можуть укупі жити огонь і вода. Або вода заллє вогонь, або ж огонь оберне воду у пару.
55. І мій огняний острів заливатиме ваша холодна вода або скрізь під вами виб'ється полум'я і спалить вас.
56. І доки полум'я те не розжеврілось — я не візьму вашого невідомого острова, але коли все буде готове до Часу, він схоче обняти всесвіт, і тоді вже ми не дамо вам найменшого острова».
57. І пішли робітники від Прийдешнього, роздумуючи про великі завдання, що накладає на них Час.
Розділ IX
1. Зійшов на гору він, і зібралися постійні слухачі, що злюбили його.
2. І він казав їм: «Час, що я його провіщаю, є Час Життя.
3. Це коли люди не будуть гризти один одного, але працюватимуть разом у мирі й згоді, щоб забезпечити всім найбільше щастя з найменшою витратою сил.
4. І так станеться, і не буде людина людині вовк, але людина людині брат. І всі будуть брати, і всі сестри».
5. І один із слухачів запитав його: «А чи не було б щастям жити так, як люди золотого віку? І тоді власність не розділяла людей і всі були рівні в праці й споживанні».
6. І відповів Прийдешній: «Що кажеш ти, заблудо! Золотий вік не позад нас, а перед нами, і він зветься Майбутнє Суспільство.
7. Коли він прийде — дикунством нам здасться розпалювати заводські печі вугіллям і затьмарювати небо димом мільйонів димарів.
8. І мізерною буде електрична сила, і дитячою забавкою автомобілі й наші незграбні аеропляни.
9. Бо немислимий Час без повного достатку й високої культури. Доки потопатимемо в безоднях дикунства, неписьменности й некультурности — годі мріяти про перемогу Часу».
10. І тоді другий слухач спитав його: «Так для цього потрібно кількасот років, щоб діждати того золотого віку?»
11. Він відповів притчею: «Майбутнє Суспільство подібне оцій духовитій квітці, що виросла на цій плодючій землі.
12. Але на цьому місці колись був тільки камінь-дикар, міцна скеля, що її вмивали дощі, палило сонце й обвіював вітер.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Вибрані твори» автора Пилипенко С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вибрані твори“ на сторінці 191. Приємного читання.