Розділ «Вибрані твори»

69. Бо коли коритися лихові невідхильному є злочин, так безглуздя й кари гідно терпляче приймати лихо, коли проти нього можна боротися.

70. І найбільший злочин — навчати, що людина може вибороти щастя сама-одна, кожна для себе, мов той хижий звір.

71. Істинно-бо кажу вам: немає щастя окремій людині поза колективом, і в згоді з ближніми своїми людина зможе відібрати в життя найбільше добра.

72. І тільки колектив людський спроможний відхилити страждання, що захмарюють життєву путь кожного.

73. Сказано-бо єсть віддавна: всі за одного і один за всіх. Це перший заповіт щасливих людей».

74. І багато ще дечого говорив він людям науки, і вони дивувалися силі його ясного розуму.

75. І говорили: «Цей чоловік точить підпори нашої довголітньої праці.

76. Коли він говоритиме так, сліпі прозрять, глухі почують і німим розверзуться вуста».

77. І вирішили — цей чоловік небезпечний. «Він не повинен бути на волі, бо розплутається мережа, що в неї уловляли ми несвідомих».

Розділ VIII

1. Тоді прийшли до нього робітники з фабрик і заводів і запитали: «А що ми робитимемо, коли зазвучить Час?»

2. І сказав їм: «Насамперед — радійте, бо дні неволі минули і настав Час визволення».

3. Але вони перепинили йому: «А хто ж робитиме все те, що ми досі виробляли?»

4. І відказав їм: «Хіба ви хочете уподобатися тим дармоїдам, що досі жили з вашої праці?

5. Істинно-бо кажу вам: коли прийде Час, кожен із вас схоче, щоб йому всього було вдосталь, і треба буде виробляти більше, ніж тепер.

6. І нічого не роблячи плохотного, але все добряче й вигідне, бо хто схоче мати погане?

7. Але не роблячи речей для непотрібного розкошування, що ними тепер крамарі піддурюють нерозумних.

8. Все-бо робитиметься для загального добробуту, і обдурювання було б непростиме й некорисне.

9. Тепер швець набиває гнилу підошву, бо час скрутний, і він боїться мізерної платні й надолужує на омані.

10. І кравець зрізує де можна й шиє поганими нитками, щоб на тому підробити якусь зайвину.