Розділ «Вибрані твори»

Дума про джуру[271]

У неділю рано всі дзвони ревуть,

Молодого джуру на страту ведуть.

Ой, джуро, мій джуро, що ж ти наробив —

Руду гетьманівну та й не полюбив...

Ой, та ж гетьманівна сичить, як гадина:

Була в неї служка, чорнява дівчина,

Привернула серце молодого джури,

Любились обоє, як пара голубів.

В коханої джура і днює, й ночує,

Як кличуть у похід, не бачить, не чує.

Пішла гетьманівна гетьману сказала:

— Залить йому треба гарячого сала!

Не знає твій джура законів лицарських,

Дорожчі-бо джурі вже пестощі бабські.

У похід далекий козацтво збиралось,

Вони ж бо обоє в садку цілувались.

Ой, гетьман гукає на вірнії слуги:

— Беріть мого джуру за ноги, за руки,

Ведіть мого джуру ще й зараз на страту,