Розділ «Майор отримує нові відомості»

— Я так не думаю. А ось вона думає. Я вважаю, що це неможливо. Мені б хотілося, щоб це було неможливим. Але певні деталі переконують мене у протилежному. Випадкова згадка про «Володарку» під час розмови про те, як прибрати непотрібну людину. І виявляється, що є така собі Володарка, і вона хвалиться, що може будь-яку людину прибрати. Вона має сусіду, якого бачили, коли він скрадався за отцем Юрієм якраз перед тим, як сталося вбивство. Отця Юрія у той вечір покликали до жінки, яка вмирала, і та розповіла про якийсь злочин. Чи не забагато збігів, як ти вважаєш?

— Але Картамиш не може бути тією людиною, яка стежила за отцем Юрієм. Ти ж сам кажеш, що він уже багато років спаралізований.

— Слухай, довідайся в лікарів, чи не можна симулювати параліч?

— Одразу тобі скажу — не можна. Органи атрофуються.

— Шкода, — тяжко зітхнув Авенір. — Адже пан Картамиш ідеально підходить на роль голови товариства «Усуваємо непотрібних». Якщо, звичайно, таке товариство існує. Пан Картамиш — надзвичайно багата людина. Звідки у нього такі гроші?

Дементій вважав за краще нічого не відповідати.

Авенір трохи помовчав і додав:

— Добре, нехай всі ці люди померли у власних ліжках від природних хвороб. Але, можливо, хто-небудь усе ж нажився на їхніх смертях?

Дементій розсміявся з полегшенням, бо йому здалося, що приятель нарешті облишив свою маячню:

— Кожна смерть комусь вигідна. Ми ще раз усе перевіримо. Потелефонуй мені за кілька днів, — і він вискочив на вулицю, побоюючись, що Дейкало знову причепиться до нього з питаннями.

Звісно ж, майор Дементій дарма сподівався, що на цьому їхня з Авеніром гра у питання-відповіді закінчиться. Дейкало потелефонував рівно за два дні.

— Привіт! — весело гукнув він у слухавку. — Ти щось довідався?

— О Боже! — простогнав майор. — Це знову ти!

Але він лише вдавав незадоволеного.

Насправді у нього було чим похвалитися перед приятелем.

— Записувати будеш? — не втримався він, щоб не вколоти журналіста.

— Ти кажи, я так запам’ятаю. Отже, перше прізвище Арнаут. Ти казав, що це велике цабе з вашого міністерства. Він був багатий?

— На політичні питання не відповідаю, — ухилився від відповіді Дементій. — Досить заможний, як і кожен чиновник високого рангу.

— Кому залишилася спадщина? І хто успадкував його посаду?

— Спадкоємець, вочевидь, його син. Він живе у Канаді, має там власний бізнес. А посаду успадкував заступник. На момент смерті він перебував із дружнім візитом у Туркменістані. Обмінювався досвідом, так би мовити.