— Згоден. Проте іншої немає.
Судмедексперт знову із сумнівом похитав головою:
— Чого ти так перейнявся цим старим? Тут он депутати безслідно зникають, а вже якийсь священик…
— Ось саме тому. Я не пам’ятаю подібного випадку. На священиків давно вже ніхто руку не підіймав.
— Єдине, що я можу тобі порадити, — зітхнув Гімпель, — перевір ці прізвища у базі даних. Може, щось і відкопаєш.
— Я і сам так думаю. Щось таки повинно об’єднувати всіх цих людей, — погодився Дементій.
* * *Усе це і розповів тепер Дементій Авенірові. За столиком у піцерії запанувала тиша.
Поміркувавши якусь хвилину, Декайло спитав:
— Маєш якісь здогади щодо цих прізвищ? Дементій відгукнувся після недовгої паузи:
— Спробуємо об’єднати факти. Хлопець, якого ми вже знайшли, прийшов до отця Юрія з дорученням запросити священика сповідати і причастити помираючу жінку.
— Ви встановили її особу? — перебив Авенір.
— Так, встановили. Пішли за адресою, де вона жила. З’ясували, що нещасна насправді померла перед приїздом «швидкої». Хазяйка підтверджує, що на її прохання посилала за священиком.
— Зрозуміло, — кивнув головою Авенір.
— Далі ми пішли слідами отця Юрія. Вони привели нас до маленької пивнички, де відвідувачі, практично, лише постійні, — отже, його запам’ятали. Він замовив собі чай і заходився писати щось на клаптику паперу. Чай не допив, а папірець сховав у халяву.
— Хто ще був тоді у забігайлівці?
— Троє хлопців з дівчиною і ще якийсь чоловік середніх років. Він з’явився після отця Юрія, сидів у кутку. Замовив собі склянку вина. Невдовзі після того, як священик пішов, теж вийшов, — так докладно майор перебирав факти швидше для себе, ніж для Дейкала.
— Тобто він пішов за священиком?
— Не виключено. Але не виключено також, що він не має жодного стосунку до вбивства. Буфетниця не бачила, коли саме він пішов, але каже, що незабаром після священика. Вона описала його. Мав досить пристойний вигляд. Високий на зріст, у хорошому темному плащі. Ми його поки що не знайшли, і сам він не з’явився розповісти, що бачив священика у пивниці, хоча дільничий цілий день крутився у тому районі, просив усім, хто бачив отця у той день, переказувати, щоб зайшли до нас.
— А що ти думаєш про записку? — спитав Дейкало.
— Думаю, що це важливий доказ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Тут баба ворожила» автора Паняєва Наталя на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Смерть священика“ на сторінці 5. Приємного читання.