— Розумування залишимо для журналістів, — сказав майор. — Для мене Козлов — просто негідник. Він не дурний, але повівся по-дурному. Серед злочинців немає суперменів. Видатна особистість ніколи не скоїть злочину. Злочинець завжди перебуває нижче за звичайну людину. Тому не треба перебільшувати його значимість.
— Тож я бачу, як ви розкриваєте злочини — один з десятьох, — не прогавив можливості вколоти майора Дейкало.
— О-о-о! Здається, мене намагаються образити, — протягнув майор. — Мабуть, я вже піду.
— Залишайтеся, — попрохала Руся.
— Ні, дякую, мені справді пора йти.
Він підвівся, обережно потис дівчині руку.
— Ви — молодець! — сказав він із повагою. — Але надалі раджу вам не погоджуватися на жодну пропозицію цього навіженого.
Він кивнув і вийшов. Руся й Авенір залишилися вдвох.
— То на які твої пропозиції мені не треба погоджуватися? — лукаво запитала Руся.
— На жодну, — потягся до неї Авенір. — Хіба що можеш піти зі мною в театр.
— Згодна, — весело повідомила Руся. — Але за однієї умови: тепер і надалі ти ходитимеш у театр тільки зі мною!
А позаяк рот Авеніра вже мав інше зайняття, то він лише покивав замість відповіді.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Тут баба ворожила» автора Паняєва Наталя на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розгадка таємниці Володарки“ на сторінці 10. Приємного читання.