Точної кількості грошей колега Дейкала не знав, але шмат був ласий. А пані Оліяр, судячи з усього, полюбляла розкіш. Та й за старого вона інакше навряд би чи вийшла. Але між неї і грошима спочатку стояв старий чоловік, а потім пасербиця. Можливо, після смерті старого вона вже поклала око на багатство, коли з’ясувалося, що чоловік все залишив дочці.
Чи не така ситуація може примусити звернутися до Володарки?
Авенір вирішив зробити пробний постріл.
— А ви знаєте, — дочекавшись паузи у потоці слів, сказав він, — я був знайомий із вашою пасербицею.
— З Томою? — здивувалася господиня. — Що ви кажете!
— Бачився з нею у кав’ярні на Пушкінській.
— У кав’ярні? Звичайно, де ж іще…
Вона зітхнула.
— Тома була занадто самостійною. Винаймала на Подолі квартиру, там завжди ошивався всілякий набрід. До моїх порад вона не дослухалася. Батько дуже переживав за неї. Добре, що він не дожив… Ви знаєте, що вона померла?
— Так. Вам нелегко доводилося. Мабуть, прикривали її грішки перед батьком?
Пані Оліяр засміялася:
— Доводилося, щоб дуже не засмучувати його. Я багато на що заплющувала очі. Але вона зв’язалася з поганою компанією.
— Я це зрозумів, щойно зустрівши її.
Авенір підвівся.
— Дякую вам, пані Оліяр. Покваплюся доповісти редакторові, що завдання виконане. До побачення.
Господиня також підвелася', щоб провести Дейкала до дверей.
Вже стоячи на порозі, Авенір раптом спитав:
— Вам нелегко жилося, я бачу. Ви не пробували звернутися до Володарки?
Обличчя господині миттю спотворив жах. Воно побіліло під товстим шаром косметики. Проте жінка спромоглася вимовити:
— Якої Володарки? Я такої не знаю!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати « Тут баба ворожила» автора Паняєва Наталя на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Перші успіхи шукачів“ на сторінці 6. Приємного читання.