Розділ «Частина третя Крихітка йде на війну»

— А як тебе звати? — запитав він.

— Крихітка, — відрекомендувалась я. — Поїхали, ти покажеш мені свою квартиру.

І впіймавши розгубленість в його очах, я додала:

— По дорозі купимо вина.

Він був симпатичний. Квартира — велика.

— Хочеш прийняти душ? — запитав він.

— Хочу приготувати тобі вечерю, — відповіла я.

Але я була потрібна йому тільки на один вечір, і він відмовився, запитавши:

— Хочеш вина?

— Я принесу сама, — сказала я, коли мені не зосталося нічого іншого.

Але ж я могла бути для нього…

Він запалив свічки, я принесла вино. Він скинув светр, я відсунулася, сказавши:

— Не поспішай, — і піднесла йому до рота келих. — Випий.

Лише три жадібних ковтки, швидше, щоб уже ніщо не заважало.

Він увімкнув музику, я вимкнула світло. Він обійняв мене, а я сказала:

— Лягай.

— Потанцюй для мене.

— Залюбки.

Я стала посеред килима.

— Ти дивишся?