— Так, кажете, подарунки... А що саме? — нарешті озвався директор,
— Жінці хустку хотів, а доньці — ще не знаю.
— Та-а-ак, хустки ось нам напередодні завезли, закарпатські. Красиві, теплі й недорогі. Йдуть на експорт. А що ж ви там у своїй редакції друкуєте?— раптом перевів розмову на інше Іван Петрович.
— Художні твори, публіцистику, критичні огляди,— відповів Ткачук, не розуміючи зв'язку редакційних справ та закарпатських хусток.
— І вірші, певно, друкуєте?— добирався до свого директор.
— І вірші, звичайно.
— Угу, гаразд. А скільки ж років вашій доці?
— Шість виповнилося.
— Прекрасно! Шість років — чудесний вік, батьків ще шанують,— швидко заговорив Іван Петрович.— Маємо гарних ляльок, самі ходять і «мама» кажуть.
— Щось не бачив тих ляльок у продажу,— ввічливо, але твердо відказав Ткачук.
— І не побачите,— поблажливо посміхнувся директор.— Це тільки для вас...
— Не треба мені!
— Вам не треба, доньці треба. А ви ж у якому відділі працюєте?
— Завідую відділом поезії.— Ткачук не встигав за швидкими зигзагами директорової думки.
Іван Петрович натис кнопку дзвінка. З'явилася його помічниця.
— Слухаю,— по-солдатському виструнчилася вона.
— Нам, Валентино, швиденько організуй хустку, сама знаєш яку, ляльку, сама знаєш яку, і каву. Каву гарячу!
— Я теж дещо пописую,— тихо сказав Іван Петрович, поклавши свою важку, з розчепіреними пальцями руку на зошита.— Так, для себе, у вільний, як кажуть, від роботи час. Але думку фахівця все ж хотілося б знати. Ви не проти?
— Про що мова,— відповів Ткачук, починаючи розуміти, що до чого.
— Поема, знаєте, лірична, в ній ідеться про одну дівчину, що покохала негідника, а вона, хоч і комсомолка, топиться через це...
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Веселий ярмарок» автора Кисельов С.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГУМОРЕСКИ БАЙКИ ФЕЙЛЕТОНИ“ на сторінці 167. Приємного читання.